Печальні ноти грішні…Пальцем онімілим
По білих клавішах, як каменем по склу,
Зганяв я воронів з душі, щоб відлетіли,
Забравши в небо недоспіване люблю.
Туга зірвавшись у прочинені ледь двері,
Услід за протягом босоніж утекла,
А я з пролитого чорнила на папері,
Сумному янголу виводив два крила.
Печальні ноти брав із пісні про кохання…
Душили сльози так, що в горлі аж пеклО
А я над крилами, у слові про страждання,
Зламав знекровлене, заточене перо.
В фальшивих звуках розривалися акорди
Всі білі клавіші чорнилом затекли,
І біль пекучий затискав дугу аорти,
Щоб не могла до серця кров уже втекти.
Печальні ноти грішні…Мов життя не повне,
В сумній мелодії, біль смикав кожен нерв…
Вдягнулись янголи не випадково в чорне,
Аби зі мною розділити весь цей щем.
