РЕІНКАРНАЦІЯ
Ми вже були і кимось, і колись.
Може в мені душа від фараона ?
Лежу в траві, на квітах горілиць,
а поряд вуж, як жезл Тутанхамона.
Шукаю в небі сяйва колісниць,
якими боги в гості прилітають.
П’янкий вдихаю аромат суниць.
Чому лежу і ягід не збираю?
А може я той самий неборак,
що від гріхів утік в пустельні далі?
А може я поранений козак,
якому шляхта присудила палю?
Я кимось був! Душа з чиїх грудей?
Чекає хто і грішну, і нетлінну?
Твоя душа красива не з людей –
від Нефертіті, моя мила Інно.
А цей, що владу вкрав у пияка,
що звався «Міллю» виродок поганий,
з душею Каїна чи може віслюка –
нащадок, мабуть, мавпи Чінгізхана?
А ким я був? Не знаю, ким я був?
Тільки не катом – не люблю вбивати.
Творець допише в Космосі судьбу,
я нове тіло буду обживати.
2018 р.
