Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810021
Ой, шіді-ріді-дана,
ллє водицю Дана гарна,
із правиці і лівиці,
а то Дана-молодиця.
Дощ для річок розливає,
землю й небеса єднає,
і течуть уже потічки,
що з’єдналися у річки.
У Дніпро, Дністер, Дунай,
милосердна Дано, дай,
Дон, Донець, а ще Двіна,
іще Десна велична.
Життя дерева поливає,
із Симаргом розсипає
сонячний навколо дощ,
вод земних, стихій також.
Усім Дани волю слухать -
водяним лісовим духам:
очеретним, болотним,
греблю рве - бува лихий.
Русалоньки, потерчата,
лісу водяні дівчата,
кожна джерельна душа
річеньки оберіга.
Зустрічалася з Дажбогом-
буде дощ у спеку знову,
як дощем небо проллється -
світла Дана усміхнеться.
Просватана за Дажбога,
буде славною дорога,
бо хранить же Світовид
сонця й Дани славний рід.
Ой, Сід-і-рід-і-Дана,
богине Дано, славна,
життєдайну розливай,
з сонцем край оберігай.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813498
26.10.2018-4.11.2018.
Анімація із інтернету.
