Нова радість стала під час бою монобільшість землю продавала
Знову ділять спільне
Щоб собі забрати.
Щоб не було в українців
Шансу на багатство.
Потирає руки,
тішиться - радіє..
Вся так звана монобільшість
Розбрат й чвари сіє.
Час знайшли бараги і товар хороший. За политу кров'ю землю правлять грубі гроші.
Землю продавати, коли окупанти літаки в небі збивають і стріляють з танків.
Най би продавали Лугандон із
Кримом, щоб відчув там себе власник тим громадянином.
Тим громадянином - справжнім європейцем, що живе в добрі і мирі, п'є горілку з перцем.
Так, як обіцяли нам у Будапешті
боронити в Україні
мир з суверенітетом.
Солодко співали, щоб позбавить зброї, а коли прийшов загарбник, кинули в неволі.
Від тих обіцянок багатих партнерів сидимо в самих кредитах, та в своїх оселях.
Не дає спокою таке наше щастя. Ворогам Донбас віддали .решту хочуть вкрасти.
Хочете забути, що казав Шевченко? Слухай добре мій народе, слухай своє серце!
Хочете онуків в кріпаки віддати, щоби було кому пану ріллю обробляти?
Не словам солодким вірте - по ділам судіте:
як платити комунальні і розбагатіти?
Як платити комунальні й з голоду не впасти. На гектарів 10тисяч з пенсії відкласти?
Визначали розмір паю із п'ятьма нулями. Нас мабуть вважають справді лише баранами.
Пригадаймо за що гибли на Майдані, люде. Щоби була щира Правда у Вкраїні всюди.
Щоби жили гідно у своїй країні ,
віддавали честь і шану мові й Батьківщині!
Щоб родило жито й просо на Землі батьківській! Щоб жили файно й просто у хатах дідівських.
Щоби мир був в Україні й ми біди не знали. Хто назвав себе слугою - най усе згадає.
