Чи то на зламі долі,
Чи в полоні міражів
Пророкла загадкова неприступність,
Конфлікт двох нових світів.
І хоч уже воскресла радість
Райських почуттів і кров бурлить
На подвиг проти моря мрій,
Крізь мій дрог, від вашої ходи
У гріх проти рідних берегів,
Через погляд незнаних очей твоїх,
Що аж на стик затабучених імен,
Безжалісно розлігся, щемучий біль.
А що якщо усе дарма,
І непокорний, ваш королівський шарм...
Що забув звідкіль прийшов, куди тікав,
Скільки мостів за спиною назбирав.
І хоч не вірю я у випадковість
Стількох співпадінь і не потребую
Анонімних слів, тепло чи лід...
Мене лякає темнота вашої краси.
Серце холодніше десятка Антарктид,
Що з суму не сміялось до минулої весни,
Цей шуваністичний нрав і сильний стиль
Що топив серця сотні молодиків.
Ну як цим причарували ви мене?
Чи це ваша віра в казку,
Чи моя дитяча наївність серця,
Збила з пантилику душу.
Котру ви чи то не насильно вкрали,
З світлих далеч небокраю одного стуку серця
В переливі вашого волосся в чорне,
Передгроззям вашої ніжності і строготи.
Ох і за що ж я вас зустрів тут таку
До п'янкого горя вродливу і промітну,
Спокусливо вразливу, карооку і просту,
Неначе зовсім щира, лукавинка терпка.
І вот, не вірю, зрадливо я собі,
Що не хочу скрасти у вас, легких обіймів,
Пізнати дотик рук, їх колір і відтінки теплоти,
Відкрившись бачити вас до всіх глибин.
Ну і попри усю цю ману, примарність і тріпню,
Нехай хоч раз усміхнетесь ви мені,
Молитимусь про зречення усіх страхів,
А як не вирвусь з їх оков, чи прогорю,
Я в пітьму під віко з собою заберу,
Ваш лик усміхнений і цей момент
Немов найбільшпам'ятний серед втіх
Мов чи не найбільший тріумф
Примар любові на цій землі.
ID:
865066
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.02.2020 20:42:47
© дата внесення змiн: 04.01.2022 21:09:32
автор: Fills Agler
Вкажіть причину вашої скарги
|
