"Давид, що — комік?" Усьому світу обявлю імпічмент…
* * *
1
Давид, що — комік?
Давид — буйний!
І я у патлах —
Обхопив його чуйність!
Давид — не лисий,
Я — баюнний!
Ми багатьох похоронили,
Чи те повідать захотіли б —
Є зрілість —
Більша за всю юність!!?
Ми — космос!!!
Космос ми пасхальний!!
Христос — глава! ми — патли вдалі! —
Він нас пригладить —
та що кажу? уже пригладив…
та навкруги сміються гади,
Ззеленені — гроби-костюми!
А зрілість, Христе, краща і за юність!!!
Давиде, царю,
космос вільний:
Це космос ходить з нами тінню…
Сонце — Христос!! уся ця Сила —
це Він у серці,
у безціннім
2
Усьому світу об’явлю імпічмент
На глибину спущу ці труби пічні
На висоту здійму
у Духа труби — вічні
На глибині немає протиріч
Чи ви не винні — гасите умами! —
Божу річ?
На висоті немає протиріч!
Чому ви так словами кричите??
Для чого в мислеформах шумите?
Бо ви не у Христі.
Я бачу.
Бо у Христі немає протиріч.
Ще так селяни — щоб життя відчути — скачуть.
Ви глушите в пророці Божу річ!...
3
Геніям є крила пролітати —
В них немає драми
як і в Бозі!
І дрижать
як проти Бога — супостати —
Ще в дорозі
що в дорозі
ще в дорозі...
В геніїв є сім’я Боже — слово!
Люд пред Богом — мов ще діти незачаті!
Як розгін і вектор, напрям — пісня
полетять колеса траки
траки!
або світ пересмикається до драки,
або геніїв — лик, дух, серця —
лиш благовісні!
2012
