Між нами кров, між нами ріки крові,
Які убрід тепер не перейти.
Освідчуйтесь могилам у любові,
Ординці, мародери і кати.
Ви вибір свій зробили в злу годину,
Тепер для нас ви вічні вороги.
Чому прийшли незвано в Україну?
Вас хтось чекав? Огляньтесь навкруги:
Міста і села, і малі й великі
У синьо-жовтих сяють прапорах,
А мешканці, беззбройні вам у пики
Плюють і дружно посилають нах…
Такого сподівались ви прийому?
Щоб вас вбивали в кожному кутку?
Ніхто з вас не повернеться додому,
Війна вас перемеле на муку.
Вас перетравить зголоднілий шлунок
Кремлівського убивці - упиря,
І на смітник історії пакунок
Із залишками викинуть здаля,
Щоб не смерділо. Отака вам плата
За зраду, за брехню і за війну.
А українці ще зустрінуть свято,
Забивши цвях у Рашкіну труну.
