Війна і знову війна,
Скільки вже пам'яток залишили війни?
Минуле, гарний вчений,
Але ми люди, не вчимося,
Бо не хочемо вчитися.
Є багато людей добрих, щирих, безкорисливих,
Але є завжди противага.
В природі людей бажати,
І ці бажання завжди ведуть до змін,
І лише історія розповідає, яка є зміна.
Але погляд людей, які пишуть історію,
Створює свою історію.
І лише через століття, покоління,
Людство дізнається правдиву історію —
Майже чисту, «не затронуту»
Думами сучасників.
Війна і знову війна.
Природа не дає забувати про війну:
Ліси, поля, сама земля —
Таїть всі згадки,
Про помилки людства.
Річки, моря, сама вода,
Омиває таємничі човни, селища та міста,
Які бережуть таємниці.
Мертвим сном…
Птахи у лісах та містах чули,
Чули, все чули!
Вибухи, постріли, молитви та сльози!
І клекочуть про війну, як рупор.
Тим людям, яким пощастило не чути,
Тим, хто втік від неї,
Та найжахливіше —
Тим, хто її пережив.
Знов страх липне до людей!
Змушує збагнути тлінність, епізодичність,
Та мінливість життя.
Війна і знову війна.
Знов проявилися закарбовані рани —
Пам'ятки на покоління.
Потерпілі, руїни, мерці…
І яку згадку живі залишать майбутньому?
Про славні битви і перемоги!?
Чи може оспівування жертв,
Які пішли не по волі своїй?
Ні, мабуть зради, великі зради!
Що ми за народ, що не вчимося
На помилках своїх.
Ні, ні, ми вчимося!
І це видно по людям теперішнього,
Які передали естафету новому поколінню,
На зміну старому.
В надії на зміни, чи є вони?
Історія розсудить.
І не нам сучасникам судити її.
Покоління міняє покоління,
І для кожного буде історія своя.
А яка вона буде?
Хм, усім цікаво, і мені також.
P.S.
Творіть історію таку, щоб не було соромно нащадкам.
Краще негарна правда чи їдка брехня, важке питання… І кожен повинен дати відповідь самостійно.
З місця, де він бачить цю історію.
ID:
962944
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Білі вірші
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 15.10.2022 22:19:09
© дата внесення змiн: 15.10.2022 22:19:09
автор: РКЮ
Вкажіть причину вашої скарги
|
