Глибока ніч, але не спиться,
Сирена з голосом війни
Кричить - летять залізні птиці,
Жахливі слуги сатани.
Тривога, серце завмирає,
В думках туман і сум'яття.
Душа втомилась і не знає,
Чи треба бігти в укриття?
Якась байдужість напливає,
Вже майже тисячу ночей,
Як Україна не змикає
Своїх натомлених очей.
О, скільки сліз , смертей і горя,
Несе безжалісна війна.
З боліт кремлівських аж до моря
Керує пеклом сатана.
Невже нема кому спинити
Кощея лютого тепер?
Пандори скриньку ту закрити,
Щоб ворог сам від люті вмер?
... Немає дива? - буде чудо!
Бо хто ж завершить цю війну?
Відважні українські люди
Здолають, знищать сатану.
Засяє сонце над полями,
Розквітне з миром вся земля.
Майбутнє, вистраждане нами,
Настане вже без "москаля"..
... Чи заспівають про калину,
Через якийсь десяток літ?
Як рятувала Україна
Від катастрофи цілий світ?..