Дощик л"ється, землю моче,
Бо сухенька, пити хоче...
Сонце геть було гарячим -
Все втомилося неначе.
Пройде дощик, піде сила,
Довго хмарки десь носило.
Колос золотом нал"ється,
Смачним хлібом обернеться.
Будуть дітки добре їсти,
Виростуть на радість, звісно.
Будуть поле засівати,
Врожаї з нього збирати.
Дощик, дітки, колос - сила!
Це твоє життя, країна.
Бережи, як своє серце,
Тобі щастям повернеться.
A.Kar-Te відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо большое
27.11.2009 - 09:28
A.Kar-Te відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не треба просити вибачення, що на "ти" , тим більше, що ми земляки Дуже приемно. Я також люблю свій край. Я зараз працюю і підходжу до компа на кілька хвилин. Буду вільна, завітаю в гості та почитаю вірші
З повагою Ольга
27.11.2009 - 00:00
A.Kar-Te відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я довгий час прожила в Росіі. І чоловік мій на російській розмовляв. А виросла я на Полтавшині. Там тех мова не чисто українська.Хоч і закінчила українську школу, та тяжко мені писати вірші на українській. Але душа не питає, якою мені легше писати
Ваш комент не буду уберати. Нехай молодь читає і баче, що треба адекватно реагувати на зауваження. Зауваження - це нормальна річ. Такий, маленький, момент виховання
Щиро Вам дякую.
26.11.2009 - 22:02
A.Kar-Te відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірші пишу недавно (2 роки), а на українській мові пишу з цієї весни. Все приходе з часом і досвідом.
Щиро дякую Вам