Мабуть, це все ж безумство, годинами вглядатись в твої очi, а потiм врештi решт зрозумiти, що я не роздивилась їх кольору.
Мабуть, це безумство, вивчати кожен мiлiметр твого тiла, однак дiйти висновку, що я не знаю яке воно.
Мабуть, це безумство, слухати твiй голос, проте не розумiти що ти говориш.
Так, я божевiльна. Я божеволiю вiд тебе. З кожною хвилиною я все бiльш розумiю, що ти менi уже далеко не байдужий. I кожна нова мить проведена з тобою, це, як мiнiмум, доза щастя. З кожною хвилиною, я стаю все бiльш залежною, залежною вiд тебе. Ти... дедалi бiльше стаєш моiм наркотиком, моєю цигаркою, не викуривши яку, мiй органiзм не отримує свою дозу... гормону щастя.
Мабуть, це все ж безумство, годинами вглядуватись в твої очi, а потiм врештi решу зрозумiти: в них я бачу те, чого менi так давно не вистачало, в них я бачу тебе!