Кохатися з вітром у полі,
ловити подих його у долоні,
і не намагатися навіть тримати:
прийде, як захоче - марно чекати
Він так боїться втратити волю,
чи не бажає зазнати болі,
на перший погляд - ніщо не цінує,
хоч, може, в душі за кимось сумує
Йому не треба зовсім любові,
шукає пригод і кращої долі,
по світу широкому він блукає,
казки́ й історії свої збирає
Ра́нить поривами він мимоволі,
а легковажністю знищить поволі
щирі сердечні переживання,
він не помітить чиїсь старання
У вітра вільного жити в полоні,
ждати, як він зустрітися зволить,
цілунок його на щоці берегти,
а він же знову й все далі летить...
