Прийшла весна, бузок зацвів;
Тебе я не діждалась,
З очей струмочок сліз тремтів
І серце розривалось!
Та час всьому межу знайшов –
Весна вже відлетіла...
Бузок відцвів, ти не прийшов,
Душа в мені зболіла.
Приснилось знов: троянди цвіт –
Нездолана принада,
І ти – для мене цілий світ,
В тобі моя розрада;
Жасмин відцвів, стає блідим
Троянди цвіт рум’яний...
Хоч не прийшов ти з цвітом тим,
Люблю тебе, коханий.
І прийде осінь, зжовкне лист,
Цвіт зробиться маною,
Чи ж маєш ти прийти колись,
Раз не прийшов весною?
На землю ляже сніг грузький
І слід життя накриє,
Та серце, хоч кінець близький,
Завжди про тебе мріє.
Zofia Trzeszczkowska
Przebrzmiałe akordy: Tęskna
Z nastaniem wiosny zakwitł bez;
Czekałam cię stęskniona,
W oczach mi drżały krople łez,
Serce się rwało z łona!
Lecz czas wszystkiemu znaczy kres,
I wiosna uleciała...
Nie było cię, przekwitnął bez,
Tęsknota pozostała.
Ja śniłam znów, że róży woń
Przynęty ma niezłomne,
Że o twą pierś mą oprę skroń
I tęsknic mych zapomnę;
Lecz przekwitł jaśmin — bledną już
Szkarłaty róż jaskrawsze...
Nie było cię w godzinę róż,
Ja kocham, tęsknię zawsze.
I przyjdzie jesień, zżółknie liść,
Wiatr jęknie, kwiaty posną
Czyliżbyś wówczas ty miał przyjść,
Jeśliś nie przyszedł wiosną?
Na ziemię zimny padnie szron
I resztki życia zwarzy;
Lecz serce me, choć bliski skon,
O tobie zawsze marzy.
