В Одесi, переважно, розмовляють "одеським суржиком". Пригадую, як я вперше потрапив туди, будучи ще маленьким мишеням, i як мене здивувала тамтешня усна мова, зовсiм не схожа на тернопiльську, львiвську та волинську.
Але, тамтешнi пiснi ("одеський шансон") менi завжди подобалися й подобаються досi. Ось i перекладаю.
-------------------------------------------------------------------
Є у Молдаванському районi
Така файна вулиця одна,
Дуже iсторична,
Навiть поетична,
Звiснiсть набула собi вона.
Приспiв:
Вулиця, вулиця, рiдна моя вулиця,
М'ясоїдiвською зветься вона!
Тут мешканцi чеснi i поряднi,
Тут нiхто не п'є i не краде!
Якщо ви не вiрите,
Можна перевiрити,
Хто на нашiй вулицi живе.
Приспiв.
Жив на нашiй вулицi Мишко - "Япончик"!
Злодiй найвiдомiший вiн був,
Внаслiдок злодiйських справ,
Славу вiн велику мав,
Славу i для вулицi здобув!
Приспiв.
Жив на нашiй вулицi Утьосiв - Льоня!
Про Одесу шлягери спiвав,
А потiм, створивши джаз,
В складi джазу вiн "на раз"
Щось про М'ясоїдiвську волав!
Приспiв.
.
Щиро дякую за увагу й за схвалення!
Нi, я тернопiльська, галицька миша 
