Життя, як скрипка, може бути різним:
Сум, радість, щастя в струнах заховало.
То поцілує, а то громом гримне грізним –
Залежить все – чия рука смичок тримала.
Життя без тебе – скрипка бездиханна,
Торкнися струн, мелодію зіграй.
Хай лине музика божественна, жадана…
Руками власними створи свій власний рай.
Візьми смичок, учись на скрипці грати
Відкинь свій страх, про втому теж забудь.
Свою мелодію щоб у житті зіграти,
Перед собою чесним в першу чергу будь.
Не бійся грати! Скрипалі майстерні
Щодня працюють – пальці в мозолях.
Бо до зірок через колючі терні,
Камінням встелений вкінці щасливий шлях.
Як потече мелодія небесна
Із твого серця, щастя віднайдеш.
Й життя, як мить, останню і чудесну,
Під власну музику, як хочеш, прожевеш.
