Життя людське бере початок з жінки,
Коли вона народжує дитину,
І долю пише з чистої сторінки,
І береже від бід усю родину.
Цю жінку називають просто: «мама»,
Вона в людини кожної – своя,
Відколи почалася з Єви і Адама
Біблійної історії людської течія.
Мама одна-єдина в цьому світі
Пов’язує людину із життям.
Як з пуповиною в утробі діти,
Ми з нею зв’язані невидимим чуттям.
Я відчуваю цей зв’язок всім серцем,
Куди б не їхала дорогою чи йшла,
Весь час і всюди вірним охоронцем
Нас супроводжує скрізь мамина душа.
Я вдячна мамі за усе, що маю,
І за все-все, що мені дала,
І щоб не сталося в житті, я знаю –
На мене мама не тримає зла.
Спасибі, моя мамо, за турботу й ласку,
Якою мене огортала ще дитям,
Спасибі, нене, за дитинство й казку,
Спасибі, люба мамо, що дали мені життя.
Пробачте, мамо, за нЕдоспані ночі,
За красну молодість, віддану мені.
За мрії, що нездійснені, дівочі,
І за тривоги, й за страхи у сні.
Я дякую також своїй бабусі,
Яка підтримувала маму і мене.
Я у бабусі мудрості учуся
І радості, що сум з життя жене.
Ви мої рідні, мої найдорожчі
Дві жінки у моїм житті.
Нехай лиш радістю світяться в Вас очі,
Ви мої любі, праведні й святі.
Я Вам бажаю здоров’я багато
І довгих-довгих літ життя зі мною.
Вітаю щиро від душі зі святом –
Із 8 Березням, Вас любі, із весною!
26.02.2019р
ID:
828894
Рубрика: Поезія, Ода
дата надходження: 13.03.2019 14:39:55
© дата внесення змiн: 13.03.2019 14:39:55
автор: Павло Коваленко
Вкажіть причину вашої скарги
|
