Знайшов я вірш раз випадково.
Серед паперів був чужих.
Хтось викинув його, я знову
Перечитати захотів.
І що з того що кинув автор?
Лежав серед речей старих.
Відомим може стане завтра
Сьогодні він ще це не встиг.
Складу в кишеню білий аркуш.
Візьму до дому, мов щеня.
Я мрію маю, що насправді
Змогу колись писати Я.
Нехай цій вірш був як невдаха,
Як доля у людей бува.
На смітнику я бачив птаха,
Як критик він вірши клював.
Хто знає ціну в житті слову.
Той їх на вітер не кидав.
Хто відрізнить зерно, полову?
Лише хто сам поетом став…
31.08.2019 Дмитро Дробін
Чудова, душевна лірика, в якій змальовується одна із сторінок долі віршів!
Якщо буде бажання, то на моїй сторінці є також цікавий вірш про вірші. Буду дуже радий! http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812187