Ось і фініш - заморений вечір
Запалив ліхтарі десь за обрієм
Ті лампадки буденних зречень
Переповнених суєтних спокоєм
Аж по вінця до краю до прірви
Аж до позначок вище та над
І в повітрі витає знов задума мрійна
Вище бавовняних хмар зорепад -
Креатура небесного тіла...
Опускає задуму поволі на плечі
Запаливши так впевнено й вміло
Ліхтарі цей фотонний кумедний вечір
