Мокрий сніг періщить в обличчя,
Заховаю у ньому свій нежить.
Ти приходила із потойбіччя,
Із старої похилої вежі.
Ти приносила щастя, у жменях.
Я з жагою сверлив твої очі.
І лилося тепло, в наших венах,
Від світанку, до пізньої ночі.
Та нажаль, все квапливо скінчилось.
Наче казка. А де ж хеппі енд?
Моє серце, на друзки розбилось -
Почуваюся мов секонд хенд.
Ти пішла, гордо дивлячись в небо.
Твоя постать без краю велична.
Та залишила лиш після себе,
Тільки сніг, що періщить в обличчя.
