Люблю осінній подих,
Він гра останній блюз.
І падають каштани
В дощів портовий шлюз.
Є люди, кави фани.
У кожного свій туз.
Постеляться тумани,
То запечуть гарбуз.
Ще швидші кроки стануть,
І площа стихне враз.
Бруківка, кавомани,
Це дощ дає наказ.
Листочок за листочком –
Звучить осінній блюз…
Узорами, рядочком:
У них палкий союз.
Люблю осінній подих,
Замріяну печаль.
Як зблисне сонце – радість!
Як холод : будеш чай?
Коли замружиш очі , то вгадуй аромат:
Ах, пахнуть хризантеми,
Ах, стиглий виноград!
Ой, яблука у кошик,
Із слив смачний пиріг.
Та кетяг горобини,
Що сильний оберіг.
В долоні пізні груші –
Солодкий аромат.
Люблю осінній подих,
Як мого серця сад!