На сході ллють дощі моїх тривог.
На сході сонце сходить з-поза ранку.
Люби країну, нас не лишить Бог.
Люби, щоб ворог знав красу-панянку.
На сході затишку давно нема.
На сході плаче день і плачуть очі.
І ворогів розвелося катма
Куди ж ховатися в зрадливі ночі?
Куди тікати, коли світ гуде?
Куди тікати? Вже скресає крига.
Ми знаємо, що Бог нас поведе,
Для нас відкрилася наступна книга.
На сході ллють дощі моїх тривог.
На сході ясне сонце завмирає.
Не покидай нас, Всемогутній Бог,
На тебе Україна уповає!
