Побачивши нас,ви б думали:"Боже!"
На сам перед сотки попечених губ,
Деінде збіднілих і болісних рук
З яких хтось зі страхом кидає очима.
Захриплі,та тихі,налякані мови
На брудних та хитких стільцях вздовж перону.
Хто в карти,хто в нарди,а хто в інший час.
Ридає хтось,б'ється з утворень та масс.
Ламання кінцівок,оголений плач
І всі на майбутнє,на шанс на пероні.
На відсіч рабам,на зустріч любові.
Побачивши нас,ви б мовили:"Ґвалт!"
Хтось крикнув:"Поліція".
Хтось кинув жарт.
Хтось бачить в нас муку не більше від мари.
Для вас це тортура,бо ми — емігранти.
