Пітьма і натовп сяють в благодаті,
За містом суд: там судять скрипаля,
В руках Іуди жадібна петля,
Співці перевдяглися в ренегати,
Плебей чорнить обібрані палати,
Допоки спить невкутане маля,
І на світанку зідрана рілля
Вбирає сонця лагідні утрати,
Чарівний суд: спудеї й комунари -
Усі вже ждуть обіцяної кари,
І мій скрипаль занурюється в ніч,
До нього все лунає співчуттями,
Чужа душа вигукує з нестями,
А він сміється з істини сторіч.
