Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Підмогильна Антоніна Михайлівна :: Біографія

logo
Підмогильна Антоніна Михайлівна :: Біографія
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру




Підмогильна Антоніна Михайлівна



 

Підмогильна Антоніна Михайлівна :: Біографія

Творчість | Біографія | Критика

Підмогильна Антоніна Михайлівна Україна, Дніпропетровська область • 13 листопада 1961 | • Місце народження: село Голубівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області | • Бібліотекарка, вихователька, член Новомосковського літературного об’єднання «Вільна ліра»,авторка дитячих і ліричних віршів. Антоніна Михайлівна народилася в селі Голубівка Новомосковського району. Тут закінчувала школу, мріяла стати вчителькою, а згодом гадала чи не стати їй журналісткою. Тут зароджувався та відточувався її поетичний талант. Дитинство минало цікаво. На вулиці, де мешкала родина, були самі хлопці й серед них – одна Тоня. Так що бойовий хлоп’ячий характер проявився ще в дитинстві. «Щасливе було дитинство», – згадує Антоніна Підмогильна, тому і спогади про нього теплом відгукуються в її віршах. Батьки працювали, а маленькою Тонею опікувалася її бабуся. Вона привчала дитину до праці, тож дівчинка мала свої важливі обов’язки по господарству: каченята, гусенята, курчата – за всіма треба було приглянути. В школі Антоніна Михайлівна навчалася старанно. Вже в початкових класах почала виявляти любов до поетичного слова. Свої перші дитячі віршики вона показала улюбленій першій вчительці – Надії Василівні Бублик, яка її підтримала та підбадьорила. У середніх класах у Антоніни була чудова вчителька української мови та літератури – Катерина Максимівна Бронза. Саме вона допомогла дівчинці розкрити її поетичний талант, стала її першим літературним наставником, редактором і критиком. У старших класах Антоніна Михайлівна була учасницею обласних олімпіад юних літераторів, де її вірші отримували схвальні відгуки членів журі. По закінченню школи Антоніна вступила на бібліотечний факультет Дніпропетровського культурно-освітнього училища і у 1981 році прийшла працювати в Новомосковську районну бібліотеку в місті Перещепине. Робота з книгою їй сподобалась, і тому Антоніна Михайлівна вирішила продовжити своє навчання за профілем у Харківському інституті культури, що дало їй можливість обійняти посаду методиста Новомосковської центральної районної бібліотечної системи. Проте, життя часто вносить в наші життєві плани свої корективи. Так доля привела Антоніну Михайлівну в село Видвиженець Новомосковського району (нині Миролюбівка), в якому за ще дитячою мрією їй довелося спробувати себе на педагогічній ниві, на посаді організатора в школі. Але через деякий час рідне село Голубівка знову покликало її до себе. І більше 20 років А. Підмогильна віддала вихованню підростаючого покоління – працювала вихователькою в дитячому садочку. Нелегка життєва стежина в А. Підмогильної. Були в ній і щасливі й сумні сторінки, що вносили корективи і в поетичну творчість, додали їй нових напрямків, вона почала писати віршики та казки для дітей. Антоніна Михайлівна пригадує, коли читала дітям казку «Колобок», одна дівчинка розплакалася, бо їй дуже шкода було Колобка. І тоді на другий день Антоніна Михайлівна пообіцяла, що буде нова казка, і написала казку, в якій Колобок залишається живим, і всі звірі товаришують один із одним. Дітям казочка так сподобалася, що вони погодились поставити за нею виставу в своєму садочку. Майже за В. Скуратівським, А.М. Підмогильна поетично відтворила «Місяцелік», а завдяки співпраці з бібліотекарями Голубівської бібліотеки-філії підготувала юну читачку на Всеукраїнський конкурс, в якому дівчинка здобула перемогу. Антоніна Михайлівна співпрацює з закладами освіти, культури. Не відмовляє в написанні поетичних рядків ювілярам, до шкільних заходів тощо. Зараз Антоніна Михайлівна на заслуженому відпочинку, але продовжує писати вірші. Адже поезія – це її захоплення, її життя, бажання приносити насолоду людям. «Як на душі тяжко, – говорить Антоніна Михайлівна, – сідаєш і пишеш вірші, і покращується настрій». Її вірші – про любов до України, рідного краю, свого села, своєї родини, про красу природи. Теми прості й вічні: земля і люди, праця і правда, добро і любов, дитинство і зрілість. Вони свідчать про невідривність від рідної землі, знайомих облич, всього, що є для неї дорогим і неподільним. Антоніна Підмогильна пише також гумористичні твори, окрім цього є цикл віршів народознавчої тематики. Антоніна Підмогильна не полишає своєї улюбленої справи. Вона постійно бере участь у різноманітних поетичних конкурсах. Один із конкурсів, присвячений трагедії на Чорнобильській АЕС – «Зірка Полину», в якому Антоніна Михайлівна отримала диплом за найкращий вірш, опублікований в обласній газеті. Вона – частий гість у школах і бібліотеках району, також є членом Новомосковського літературного об’єднання «Вільна ліра», бо ж любить не лише писати вірші, а й шанує поезію інших. У творчому доробку Антоніни Підмогильної дві опублікованих збірки – «Душі моєї оберіг» (2016) і «Простір любові» (2017). Її поезія друкувалася в обласній газеті «Зоря», районній газеті Присамарська нива», педагогічній газеті «Джерело», республіканському виданні «Бібліотечка вихователя дитячого садка», в альманасі «Панорама слова», у літературно-художньому виданні «Живи, рідне слово, у серці і в пісні». Вірші пані Антоніни зачаровує своєю мелодійністю. Усі її вірші мають глибокий зміст і пронизані тонким баченням світу. Читаєш їх, і бере за душу, не залишає нікого байдужим, бо вони несуть душевну розраду у тяжку годину, служать опорою духу.



Нові твори