очей лінивих не здола розплющить? Бодай вам вічний сон наліг на груди
і зморою душив вас без кінця! Мені сто раз від вас миліші гади, бо в
них таки, либонь, тепліша кров.
(З відразою одвертається від сонного товариства. Дивиться
на Месію, прислухається.)
Про що він молиться?
Месія
(впівголоса)
Нехай мине
ся чаша…
Міріам
Саваоф! чи й ся молитва
в сю ніч твого престолу не досягне? Вовкам даси ти на поталу
сина?
Месія
Але хай буде так, як ти бажаєш, а не як я…
Міріам
Сам Вельзевул, напевне,
почув би милосердя.
Месія
(до учеників)
Ви спите?
Не спіть! моя душа смутна до смерті!
Міріам
Каміння у пустині відкликалось потрійною луною, але сі не
обізвуться, ні, дарма надія! Я обізвусь… Який злий дух тримає мої слова?
Учителю! Єдиний! О світочу моїх очей! Невже ти не бачиш, як я гину тут
від туги, від болю, від тривоги? І нічим, нічим потішити тебе не можу!
…Я обізвусь… Ні, голосу не стане. Коли ж і стане, дико забринить,
немов шакала голос опівночі, бо туга стиснула за серце… Я не можу,
не можу бачити сього! Прощай!.. Ох Міріам, ти проклята від Бога!
(Так само незамітно для Месії, але швидко вибігає з саду.)
______________________________________________ *
Гефсіманський сад — місцевість біля Єрусалима в Палестині.
* * *
Джерело: Життя, Смерть і
Гіганти. За виданням: Леся Українка. Поезія. Драматичні твори. К.,
"Наукова Думка", 1999.
3119
