*****
Хай яким слабким здаюся
Я, та долі злій
Ні, ніколи не скорюся.
З нею піду в бій,
Як посміє якось стати
В мене на шляху.
Певен, зможу я здолати
Доленьку лиху,
Щоб впродовж життя усього
Я її не мав.
Знаю, слід мені для цоьго,
Щоб я сил доклав
Всіх, які в собі тримаю.
І їх докладу.
З ними я умить здолаю
Будь-яку біду.
Пропаде вона, минеться,
Як в жахливім сні,
І щасливая всміхнеться
Доленька мені.
Вік я жити з нею буду,
А лиху навік
З пам’яті стру, позабуду,
Щоб вона повік
Навіть вже не наближалась,
Щоб вона сама
Десь у небутті зосталась,
Де лише пітьма,
Мов голодний вовк, блукає,
А на світі цім
Й носа хай не потикає,
Щоб лиш в чарівнім
Щасті всі на ньому жи́ли,
А не я лишень
Й виключно добро робили
Кожному щодень.
Євген Ковальчук, 03. 05. 2021