З точки зору Росії вони витрачають забагато ресурсів,
повністю напружуючи свою економіку, скорочуючи всі витрати бюджету,
що не стосуються армії, задля досягнення, яке буде зовсім непомітне
на карті. Не співставне з російськими амбіціями і заявленими два роки тому цілями.
Шевчук Ігор Степанович: Те, що українці третій рік тримають небо,
те, що економіка працює попри все, що з нею робили і роблять нелюди (а їм, ніде правди діти, допомагають наші власні «кошмарщики»),
те, що державні механізми функціонують, хай уже як, але функціонують,
пенсії платяться,
лікарні не зачинені,
долар від початку вторгнення виріс аж на 4 гривні 10 копійок,
слід визнати абсолютним дивом.
Ну а щодо сучасних українців, серед яких, як і в будь-якій популяції, завжди зберігатиметься певна частка дурнів і покидьків, можу повторити лише те, що кажуть ошелешені іноземці:
ми все ще нація героїв,
дуже перепрошую за пафос,
але інші слова не знаходяться.
Я людина у віці, й уже через це весь час в автоматичному режимі порівнюю сьогоднішню країну з Україною зразка, скажімо, 1992 року.
І вам раджу.
Галина Лябук: Чомусь твір читала з внутрішньою насторогою, а Круки (в моїй
уяві) завжди асоціюється з мудрістю і з тим, ... що бачить усе...
Цікаво, загадково.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Чудовий вірш!Прочитав і стало прохолодне... 
