Под Сукно: у меня нет любви к поэтам, у меня есть любовь к стихам.
никогда не думала, что мое творчество так кого-то зацепит, была удивлена, что кто-то эту галиматью не просто читает, а я бы даже сказала - изучает. ни поэтов ни друзей по ранжиру не выстраивают, думаю очередь выстраивается перед богом сама.
женская поэзия мне вообще не нравится ни в целом ни в частности. из мужской ближе бродский, мандельштам. хм. иосиф. осип. иса. - у меня другой идеал мужчины, для этих троих женщина - это экспонат энтомологической коллекции, но стихи их хороши. я разделяю стих и личность. стихи люблю, личности просто интересны до поры пока становятся неинтересны.
зоя, я не люблю находиться в центре внимания, как и любая книга в библиотеке, как и любая картина в музее, я не нуждаюсь в объяснении, это всего лишь стремление достичь внутренней гармонии с вселенной. я не зарегистрирована ни на милитаристских сайтах, ни на сайтах знакомств, туда не заглядывает всесвіт.
надеюсь всесвіт заглядае під сукно Под Сукно не заради цікавості,
а також задля досягнення гармонії.
Зоя Бідило: Вистраждана тема. Мільйони загиблих в Афгані, Іраку, Руанді, Сирії нас не хвилювали. Зараз ця ж біда на нашій землі, і така ж реакція світу.
Шевчук Ігор Степанович: Зі спогадів Оксани Забужко. Виступ Юрія Шевельова влітку 1990 року:
«Пам’ятаю, яка вибухла овація, коли на трибуні з’явився Шевельов (його “Друга черга”, видана в Нью-Йорку, в мене на той час уже була настільною книжкою) — і спокійним, глухуватим голосом, без тіні пози чи хизування промовив свою першу на батьківщині, по 47 роках “вимкненого мікрофона”, публічну фразу:
— Дорогі друзі, шановні вороги!..
І одною тою фразою (що негайно перетворилась на міську леґенду) — скасував нам СРСР.
Я не перебільшую: нині справді важко доцінити, до якої міри то для нас був культурний шок, привіт від інопланетної цивілізації. В СРСР-бо, подібно як у сучасній РФ, ворог за визначенням не міг бути «шановним» — він міг бути єдино лиш об’єктом ненависти й презирства, призначеним на “ліквідацію”, байдуже якими засобами, принаймні доки не покається (не “визнає своїх помилок”). Саме так поводилася радянська розвідка з Юрієм Шевельовим у США...
("Шевельов: краса і правдивість"
г. Тиждень, 17 Грудня 2024)
Зоя Бідило:
Юрист, пізніше управляючий страхової компанії здивував співробітників і знайомих, коли на нього, вже більш ніж 70-річного, посипалися нагороди за вірші. Ніхто навіть подумати не міг, що поряд з ними ходить видатний поет. Ніякого буйства фантазії в мові, ніяких ознак відхилення від нормальності.
В інеті знайшла кілька уривків з Нотаток, перекладених російською. Вам буде цікаво порівняти свій і інший дуже поетичний переклад?
II
Лазоревая дева у окна
Отнюдь не помышляла, чтобы рыбки,
Как льдинки, серебрились, чтобы тучки,
Как волны, пенились холодной пеной,
Чтоб чувственные лепестки соцветий
Бесстрастно спали, чтобы летний жар,
В потемках становясь благоуханней,
Удерживал ее ночные грезы
И воплощался в них. Ее ласкало
Сознание, что рыбки-серебрянки
Весной вернутся в гущу виноградных
Прохладных лоз, что пенистые тучки —
Всего лишь тучки, что цветы, как пена,
Увянут и не принесут плода,
Что, в комнату войдя, сосновый запах
Сгустится и преобразится в полночь.
И знать все это было ей приятно.
Взглянув, она узрела за окном
Коралловые ягоды кизила,
Холодные и ясные. Реальность
Не докучала, лишь дразнила глаз.
Валя Савелюк: уже вони й не приховують, що змовились і діють спільно, що за кремлем стоїть вашингтон і пекін - і це одна злочинна банда: американські підштовхнули кремлівських на розв\"язання війни в Європі, щоб тим самим знищити євро і врятувати твердість і непохитність гнилого вже давно їхнього долара...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
, чудовий твір, дякую
Вистраждана тема. Мільйони загиблих в Афгані, Іраку, Руанді, Сирії нас не хвилювали. Зараз ця ж біда на нашій землі, і така ж реакція світу.
Прекрасно! 
