A morti per la liberta. Померлим за свободу присвячується
Mi seppellire lassù in montagna sotto l'ombra di un bel fiore. E le genti che passeranno mi diranno: "Che bel fior". È questo il fiore del partigiano morto per la libertà. (Укр.: Поховай мене в горах в тіні прекрасної квітки. І прохожі мені казатимуть: "Яка прекрасна квітка!" Це квітка партизана, що помер за свободу.)
Bella Ciao - "Прощавай, красуне!", італійська народна пісня
A morti per la liberta
«Головне - участь, не перемога!"
- скажіть пішакам це на дошці шах.
Лиш переможець ввійде в історію
в ним переписаних сторінках.
Лиш переможцю кричать «Vivat!»
- не матерям тим, чиї сини
вже не зустріли новий світанок,
вже не застали кінця війни.
Їм вже не світять зірки із неба,
як не світила і смерть у ліжку,
бо на війні без зірок на погонах
твоя зірка, звичайно, згасає скоріше.
В полях безкрайого чорнозему,
де вже не скрикують "плі" й "вівати",
лежать у братській між не братами,
відсипаються там пішаки-солдати.
Відсипаються і розсипаються
на поживу гарним квіткам,
аби ми потім гарно співали
про їхню смерть "per la liberta".
Розсипаються і проростаються
щодня в "наш насущний хліб".
Ми жнемо його, ми їмо його,
новий вимолюючи в богів.
І знов
Летять літаки, ракети.
Летять уламки будинків ввиш.
Летять шматками тіла у небо.
Летить душа – я молюсь - туди ж.
