 |
| Від неї чекали стабільність,
Вона ж – божевільна була,
Шукали навіщо покірність,
Як вільна у неї душа?
Її прикрашали суспільством,
Та гарна вона й без прикрас,
Моделлю робили у дійстві ,
Та власний у неї показ.
Вона надихала на мрії,
Та в казки не вірить цей світ,
Майбутня вона ностальгія –
Для неба яскравий зеніт
Цікавістю бавила огляд,
Та бачили в ній лиш людину –
Небесний у неї був погляд
Й приховані білії крила… |
|
|
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
|
|
|
