http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=13837
=================================================
Не вистачає світла
...
Немає сил від дефіциту світла,
Яке раніш горнулось до душі.
...
---------------------------------------------------------------
Без взаємності
...
На жаль, не почуваюся сильнішою
Від трепету незгаслого кохання..
---------------------------------------------------------------
Нічний неспокій
Думки заплутуються, заплітаються
У візерунки неповторних снів.
І почуття навіки розлітаються
Уламками чудових вітражів.
Закрались тихо спогади непрохані,
Що їх щоразу відправляла в ніч.
Тікали в темінь, мов пташки сполохані, -
Тепер сміливо вийшли знов навстріч.
Щось трапилось зі мною, і розбився
Мій ефемерний веселковий світ.
Я мрію, щоб крізь хмари знов пробився
З несправжньої країни промінець-привіт.
Цей промінець - надія нездоланна,
Що серце зачаровує моє.
Кричу їй: \"Повернися, довгождана!\" -
Але вона не чує вже мене.
Та близько порятунок: вже світанок
І сонце заглядає у вікно.
Життя продовжує чудний свій танок,
І світлом денним ділиться воно.
----------------------------------------------------------------
Дихай - небом!
...
Хай в колір справжній, а не в фальш дешевий
Майстерно зафарбується дозвілля.
...
Лови щоранку промінець життя
...
----------------------------------------------------------------
Ти пам\'ятаєш?. .
...
...Та об реальність всі ілюзії розбились,
І я із терну й болю одягла вінець,
Хоч вірю: буде все ж кінець щасливий,
А нещасливий - то ще не кінець.
----------------------------------------------------------------
Мій дивний Всесвіт
Одного разу в двері мого Всесвіту
Постукаєш ...
Словами-мріями я спробую окреслити
Мій світ небесно-веселкових парасоль.
...
На крилах мрій зі мною полети –
Те покажу тобі, що не у змозі розказати.
Там дощ ... із хмар
Казкові візерунки витинає
...
... граєшся словами,
Втопивши в них вогонь своїх тривог.
... зібратися з думками
І дописать життя свого пролог.
...
І кожне серденько в неспокої забилось
Курантами стривожених надій.
Там пам’ять спогадів твоїх колишніх –
Це вітер, що шепоче сотні слів…
--------------------------------------------------------------
Про наболіле
..
.. із пафосу маска ..
..
--------------------------------------------------------------
Відчувай…
..
дихай чужим щастям і чужим відчаєм,
дихай сторінками улюблених книжок
і поглядом коханої людини,
дихай зеленим чаєм і скошеною травою,
дихай улюбленою музикою і власними ідеями,
дихай далекими мріями і любов'ю до ближнього,
дихай почуттями, емоціями.
Дихай...
А іноді - задихайся!
Задихайся, коли зрадив найкращий друг,
задихайся, коли прощаєшся з тими, кого любиш, назавжди.
Задихайся і коли здійснилося найзаповітніше бажання. Задихайся...
..
Слухай мовчання людини, яка розгубила слова,
уночі слухай приглушені ридання
сильної людини на сусідньому балконі,
слухай тишу, яка відлунює мільйонами звуків
..
Вір кожному звуку, кожному шелесту, але не вір людським словам. Не вір лестощам, не вір тому, що люди кажуть зозла один про одного, не вір жорстоким словам людини, яку душить несправедливість, серце якої стискають біди лещатами нестерпного болю.
..
помічай згаслі погляди і сяючі очі в натовпі
..
Помічай почуття на обличчях і опале листя під ногами
..
помічай нещасних бездомних собак,
що просять шматок хліба і крихітку ласки
..
Не гаси в собі вогник людяності й доброти!
..
торкайся до руки того, кого любиш,
відчуваючи удар електричного струму
..
торкайся до сторінок старого щоденника
і до давно забутих стін рідного дому,
торкайся до фотографій тих,
кого немає більше в цьому світі...
..
Лови хвилинки несподіваного щастя
і вогники в очах інших,
лови у хмарах образи земних речей
і відображення своєї посмішки у річці,
..
лови вітер долонями
і слова, якими він до тебе промовляє
..
Відчувай сонячні промені на своїй щоці
і бурю емоцій при згадці про щось сокровенне,
..
відчувай себе найнещаснішим у світі,
коли з'являється щонайменша проблемка,
відчувай себе щасливим, коли розумієш,
що це було наймізернішою дрібничкою в житті,
відчувай співчуття до людини, яку спіткало нещастя,
відчувай і ненависть до когось або чогось,
але прошу, не роби людям боляче!
Відчувай любов, самотність, щастя, смуток...
Відчувай хоч щось, хоч якось, не будь байдужим!
Бо поки ти щось відчуваєш, ти живеш!!!
--------------------------------------------------------------
Завтра
..
Вчорашній день стискає волю
лещатами невиконаного і несказаного.
..
Твоя совість змучена сказаними зозла словами,
вони болючими уламками впинаються в свідомість
..
Тягар же вчорашньої невиконаної обіцянки
лежить на твоїх плечах непідйомним вантажем,
з кожним днем усе важчим...
..
--------------------------------------------------------------
Життя - театр?
..
В подій шаленому калейдоскопі ватр.
..
--------------------------------------------------------------
|
|
