чогось завжди все починається зі сумного... люди починають писати щоденики, коли немає кому виговорити або ці думки настільки незрозумілі, що ніхто не докумекає що ж то воно говорить...
думка-утікачка.
знову зависання між субстанціями безвиході та необхідності... страшно впасти у третю - аморфність...
а можна обзивати людину лярвою нічого незнаючи про неї і ніколи не бачивши?
це дуже погано ненавидіти тільки що вона опинилася не в той час і з вже не моєю людиною??
параноя...
псіхадєл...
всьо..
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
