Штурмовики
Снаряди виють, мов скажені пси,
Мов янгол смерті надимає щоки,
З диявольської чорної труби,
Летять пекельні звуки на всі боки.
Летять, наскрізь пронизуючи слух,
Невидимим промінням злого стаху,
А нам в кулак зібрати треба дух,
З броні скотившись, кинутись в атаку.
Вперед, вперед, до бою!
Вперед і тільки так!
Прикриють нас з тобою,
Танкісти і арта,
Вперед, в ворожі шанці,
Стріляй! Стріляй! Стріляй!
Ми не залишим шансів,
Нікому, так і знай.
Опорний пункт на відстані руки,
Дві довгі черги і кидок гранати,
Відстрілюються люто вороги,
Їм менше всього хочеться вмирати.
Та смерть летить до них з усіх боків,
Порожній магазин упав під ноги,
Ще постріл з РПГ, ще декілька стрибків,
І так, за кроком – крок, да перемоги!
Вперед, вперед, піхота!
Вперед, за кроком крок!
Штурмова наша рота,
Дасть ворогу урок!
Вперед, вогонь потужний,
Стріляй! Стріляй! Стріляй!
І побратима, друже,
По флангу прикривай.
Ми сходу взяли шанці і бліндаж,
Задача – закріпитись і триматись,
День-два, а може, навіть, тиждень аж,
Тепер настала черга відбиватись.
А потім відпочинок, наче мить,
І знову йдем на штурм нових позицій,
І знов, під вий снарядів, що у вухах шумить,
Даєм концерт без жодних репетицій.
ID:
1001151
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Драматичний
ВИД ТВОРУ: Дума (билини)
ТЕМАТИКА: Історична лірика
дата надходження: 19.12.2023 12:05:41
© дата внесення змiн: 19.12.2023 12:05:41
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
