Шановні гості і рідня,
Куми, свати й так далі...
Колись давно, оцього дня
Родився наш Віталій.
Наш славний батько і дідусь,
І чоловік, звичайно.
Тобі доземно я вклонюсь
Поважно й величально.
Вклонюсь за славнії літа,
Що ми разом прожили...
Тридцята взята висота,
Щоб там не говорили!
Отой далекий листопад
З'єднав нас назавжди.
А спокій, злагода і лад -
Це плата за труди.
Тож, пане муже, я тобі
Бажаю літ - без ліку!
Та у щоденній боротьбі
Буть справжнім чоловіком.
Нехай тобі Анастасії,
Максим і внук Павло
Надають життєві сили,
Дарують щастя і тепло.
А я завжди, як берегиня
Вогню сімейного довіку,
Бабуся, мама і газдиня
За долю вдячна чоловіку!
За тебе, милий! За твоє
Життя предовге й чисте!
За тебе, серденько моє,
Я п'ю вино ігристе!
