|
Надію маю я, що все
Закінчиться навіки
Лихе, що доля принесе
Нам щастя, що, мов ріки,
У наших думах, почуттях
Усяку мить тектиме,
Щоб кожен з нас життєвий шлях,
Яким і далі йтиме,
Належним чином будував
Впродовж життя усього,
На темний шлях не повертав,
Натрапивши на нього,
А щоб його він обійшов,
Про нього позабувши,
І щоб спокійно далі йшов,
На інший шлях звернувши,
Який його веде туди,
Куди він так бажає
Прийти, де лиха та біди,
Які він зневажає,
Нема, ніколи не було
Й не буде, бо керує
Тим світом лиш добро. – А зло?
– Його там не існує.
Добро там роблять залюбки
Усі усім і всюди,
Бо світлі почуття й думки
В собі тримають люди,
Які на світі тім живуть.
Адже всі добре знають,
Що в тому й полягає суть
Життя, що проживають
Вони, яке всім їм дано,
Хай навіть і погасне
Навік в останню мить воно,
Неначе зірка ясна.
Євген Ковальчук, 08. 02. 2021
ID:
1021403
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 02.09.2024 18:53:28
© дата внесення змiн: 02.09.2024 18:53:28
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
