Є у Львові площа Ринок,
Древня площа і прекрасна.
В центрі площі є будинок
-тут Ратуша, тут міста власті.
Гарна-гарна площа Ринок,
Ратуша милує око.
А на Ратуші годинник,
Він каже час вже сотні років.
Пречудова площа Ринок,
Труд, відпочинок тут й живеться.
Тут наступає справжній ранок,
Як промінь годинника торкнеться.
Тут музеї, тут кав*ярні,
Тут артисти й музиканти.
Звідсіля малий трамвайчик
Покатає екскурсантів.
Тут сувеніри, смачні страви,
Тут хочеш просто так гуляєш.
Площа Ринок для держави,
Кажуть значення та має.
Площа Ринок- Львова серце.
Навколо Храми- оберіг.
Площа служить вірно й чесно
За віком вік, за віком вік.
Богів скульптури- площі окраса.
Стоять велично й бачать все.
Вже звикли до фотоапарата,
Аромат їм кави до душі.
Древні боги бачать всі зміни
На площі, в настроях людей.
Вони-картини, ми їм – картини,
Кінотеатр літ подій.
Площа Ринок наче вулик.
Свято у вулику в свята.
Про площу цю далеко чули
І у віках років по ста.
Не спить вніч площа, лиш дрімає.
Дрімає Ратуша й будинки.
О, як вона багато знає!
Годинника йдуть далі стрілки.
