"...для пірата в шістнадцятому і сімнадцятому століттях багатство - це сундук, який пливе під іноземним прапором, і все, що треба зробити, це наблизитися до ворожого корабля і захопити його."
П. А. Мендоза, К. А. Монтанер, А. В. Льйоса Посібник сучасного латиноамериканського ідіота
Якщо є карта, на якій позначено місце, де схований скарб, над яким тяжіє прокляття, хтось обов'язково відправиться його шукати. Cкарб, кров, зрада, кохання, відвага - все сплутане в один клубок. В інфарктному фіналі негідники покарані, душі, які стерегли проклятий скарб, знаходять спокій, відважні серця втішаються здобутим щастям. Тисячоліттями сюжет не змінюється: скарб, прокляття, щастя. Капери, корсари, приватири, рейдери, флібустьєри, буканьєри перетворилися в олігархів або добропорядних буржуїв, одержавши преміальні від держави, яка благословила їх на грабежі, а деякі навіть стали титулованими рицарями, як Френсіс Дрейк і Генрі Морган.
Романтичні грабіжники зникли в тумані історії цивілізованого світу. Нецивілізований світ ступає слід у слід за цивілізованим, але на цьому шляху всі сундуки зі скарбами вже знайдені. Залишилися скарби розсипані, розкидані по поверхні Землі і сховані в її надрах. Боротьба за них не менш драматична, ніж за золото і срібло, яке іспанські галеони доставляли з Вест-Індії до Іспанії. Над сучасними скарбами теж тяжіє прокляття - прокляття ресурсів, воно падає вже не на окремих шукачів скарбів, а на цілі держави.
Вперше заговорили про те, що не все гаразд з багатством надр, після відкриття у 1959 році в Голландії найбільшого в Європі Гронінгенського газового родовища. Активний розвиток газовидобування викликав негативні явища в інших галузях економіки. Причини зрозумілі:
- висока прибутковість газовидобування привабила сюди людей і кошти з інших галузей економіки;
- обробні галузі промисловості стали малоприбутковими, а то й збитковими і були вимушені згортати виробництво;
- притік валюти в країну збільшив платоспроможність населення, не підкріплену збільшенням виробництва товарів, що призвело до знецінення грошей, тобто, інфляції;
- почала погіршуватися якість освіти, оскільки для видобування сировини не потрібні спеціалісти з високими професійними якостями;
- зросло безробіття, почався відтік з країни високоосвічених спеціалістів.
Ці явища названі голландською хворобою або ефектом Гронінгена. Багаті надра стають прокляттям для країни, якщо відсутні державні механізми профілактики і лікування голландської хвороби.
Процвітає Сінгапур, який володіє лише такими ресурсами, як пісок та болото. Добробут його населення залежить від розуму і працьовитості. Занепадає Венесуела, яка за об'ємом розвіданих покладів нафти займає сьоме місце у світі. Тут добробут населення залежить від виділеної йому частки доходу, одержаного від продажу нафти.
Джерелом швидкого збагачення стає рента від використання сировинних ресурсів. (Рента - різниця між ціною ресурсу на світових ринках і затратами на видобування). Щоб одержати дозвіл на експлуатацію надр, в хід йдуть підкуп чиновників, захоплення чужої власності, нечесна конкуренція, лобіювання своїх інтересів в органах законодавчої влади. Великі кошти витрачаються на доступ до ресурсів і можливість привласнювати ренту. В державі формується кастове суспільство, в якому права і обов'язки людей визначаються їхнім доступом до ресурсів. Належність до еліти стає спадковою. Виникають групи людей, які привласнюють собі право владарювати і контролювати інших людей.
Участь державних чиновників в розподілі ренти перетворює їх в сторону, не заінтересовану ні в демократії, ні в в розвитку виробничих галузей. Політична система автократизується. Держава значну частину доходів направляє на зміцнення силових структур, які виконують завдання захисту влади і придушення діяльності опозиції. Популістські заходи уряду (пільги, субсидії, соціальні програми) забезпечують підтримку більшості населення і зменшують популярність опозиції.
В державі, добробут якої залежить від експорту сировини, населення зайве. З творця національного багатства воно перетворюється на об'єкт благодійності держави. Під час політичних і економічних криз, при загрозі зовнішнього вторгнення в суспільстві виникає невпевненість у завтрашньому дні, посилюється туга за старими суспільними моделями, активізується вроджений авторитарний рефлекс і наростає готовність передати право визначати долю суспільства сильному лідеру, який дасть краще життя.
Збільшення сировинного сектору економіки з простими технологіями веде до збільшення частки працівників з невисоким рівнем освіти і низькою кваліфікацією, які погано орієнтуються в суспільному житті держави і чутливі до популістських обіцянок, що не сприяє розвитку демократії.
Вже ніхто не сумнівається, що Україна на всю голову хвора на голландську хворобу з перебігом типовим для сировинної економіки. Немає підстав радіти динаміці збільшення частки рентних платежів у зведеному бюджеті Україні з 1, 456 млрд. грн. у 1999 році до 46, 608 млрд. грн. у 2016 році. (З урахуванням інфляційного знецінення гривні різниця не настільки кричуща: 1,259 млрд. грн. і 3,389 млрд. грн.) Це не економічний розвиток, а зростання сировинної залежності.
Зокрема частка ренти за використання лісів збільшилася у 24 рази. Бурштинова рента почала поступати до бюджету лише у 2016 році і склала всього 2,08 млн. грн. - бізнес-групи, які контролюють видобуток бурштину, приховують розмір його добування, щоб ухилятися від сплати реальних платежів за користування надрами.
Найсуттєвішою є рента за видобування природного газу, яка складає 76,7% від суми всіх рентних надходжень. Природно, що газове лобі у Верховній Раді найпотужніше (на думку голови правління НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва не менше сімдесяти депутатів). Їм вдалося вчергове відтермінувати передачу місцевим бюджетам необхідної для їхнього розвитку частини ренти, притому що території, де сконцентровані поклади мінерально-сировинних ресурсів, перебувають у депресивному стані. Благий намір стимулювати розвиток власного газовидобування зниженням рентних ставок за видобування газу з нових свердловин, розбивається об відмову місцевих органів влади видавати ліцензії на видобуток нафти і газу на своїх територіях. Лише 5 % ренти на видобування газу в Полтавській і Харківській областях могло б дати місцевим бюджетам близько 2 млрд. грн. на рік.
У цивілізованому світі рентні ставки застосовуються для вилучення надвисокої мінерально-сировинної ренти з метою вирівнювання прибутковості в різних галузях економіки і недопущення перекосів на користь розвитку сировинних галузей. В Україні рента є підтримуваним державою джерелом корупції і монополізації економіки. В державі, купленій олігархами, неможливі ні демократія, ні вільне підприємництво, ні процвітання. Її шлях - це шлях занепаду. Революції і державні перевороти, направлені на зміну влади, не вирішують основну проблему - розкрадання багатих надр, які залишаються джерелом корупції, формування олігархії і автократичної форми управління.
Велика радість чекає Україну. Трамп зацікавився українськими родовищами літію. Сучасні технології видобутку цієї сировини прийдуть в Україну. На виготовлення автомобільних літієвих акумуляторів потрібно від 12 до 50 кг літію, а в нас його майже 500 000 т. Вистачить на 10 млн. електромобілів. Правда, руда на глибині до 300 м, правда родовища петалітові або петаліт-сподуменові, а в світі розроблені технології видобування літію зі сподуменових руд. Але ми віримо, що США справляться і нам теж щось обломиться.
Нам - це кому?
ID:
1032301
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 04.02.2025 11:55:02
© дата внесення змiн: 04.02.2025 12:11:01
автор: Зоя Бідило
Вкажіть причину вашої скарги
|