Мовчання
Мовчання ваше, більше ніж слова,
Його я слухаю не в силах відірватись,
Від нього обертом заходить голова,
І серце ладне от-от розірватись.
Хто вас, мій світлий янголе, навчив,
Так красномовно вміти німувати,
Увесь шалений пристрасті порив,
Лиш поглядом гарячим передати.
Хто вас навчив без натяку на звук,
Так виразно кричати про кохання,
Ні голосом, ні жестом ніжних рук,
Зробити почуттів своїх зізнання.
Як міг я залишатися глухим?
Як міг цього раніш не помічати?
У відповідь я не залишуся німим,
У відповідь я не спроможний промовчати!
Душевна лірика! 
