О, подаруй мені, Боже - пташині крила,
Я як птах полечу до вишневих садів.
Вклонюсь низько землі ,де колись я ходила
Від щастя закружляю поміж ясенів.
О подаруй мені, Боже - волю, свободу,
Розправлю крила полечу у Карпати.
Там нап'юсь я з цілющих джерел, чисту воду -
Піду до високих гір сонце стрічати.
О подаруй мені, Боже - щасливу долю,
Щоб не знала я горя, біди і смутку.
Щоб ходила , як лелека - пава по полю
Вдихала зелене море - незабудку.
О ,подаруй мені Боже - клаптик землі,
На ній я збудую хату, і посаджу сад.
До нього прилетять навесні солов'ї
Засолодять піснею душу у Листопад.
Подаруй мені , Боже - сонячну весну,
Я посію маленьке зернятко у полі.
Щоб діти шанували хліб, знали ціну...
Дякували за все Богу, і своїй долі.
Подаруй мені, Боже - квітуче літо,
Піду у росяні трави босими ногами.
Відірвусь від землі злечу понад світом
Намилуюсь досхочу раєм - небесами.
Подаруй мені, Боже - золоту осінь,
Щоб милуватись кронами золотих тополь.
Закружляю у танці, як листя в осінь...
Усміхнусь ясним сонечком - для чужих доль.
О, подаруй мені, Боже - в снігах зиму ,
Щоб у благодатті зародивсь золотий лан.
Вдихала я ,в цю красу неповториму -
Злітала на планету щастя - за океан.
Подаруй мені Боже ,для душі пісню, -
Щоб почув її голос соловей у саду.
Щоб розбудив мене у заметіль сніжну,
Коли піду за межу, в інший світ відійду.