Вже багато років нічим не ділився, тож викладаю на розсуд шановної публіки одну з пісень, яку я нещодавно написав. Сподіваюсь, вам сподобається)
1 куплет
Всі історії вже розказані,
І нових куплетів не написати
Але все одно у потрібну мить
Ми не знайдем слів щоб усе сказати.
У моменті Цезар, у моменті Брут,
Ми міняємось щоб усім годити
Ти ховаєш розпач за фальшивим сміхом
Та чи можеш у цьому ти бути вільним.
Але все йде по колу
Ті ж самі сцени знову.
Приспів
Це не наші ролі, не наші ролі,
Фальшиві крики, фальшиві стони,
Це не наші ролі, не наші ролі,
Життя - не сцена, в нас справжні долі.
Не наші ролі і не наші жанри,
Твої таланти тут будуть марні.
Не наші п’єси і не наші рими
Ми граєм ролі та не завжди з тими.
2 куплет
Я дивлюсь на тебе й забуваю фрази
Є лише емоції та образи,
Ми існуємо мов в дешевій драмі
Як герої у чужій програмі.
Чи то вигадка, чи то є насправді
Ми давно живем не у тому жанрі.
Залиши собі всі сценарії
І надійся на хеппі-енд в фіналі.
Приспів
3 куплет
Дуже важко собі врешті решт признати
Що нічого значного нам не зіграти
Усі згасають, усі програють,
Усі поразки в кінці зазнають.
Але це не значить що вже фінал,
Що час зміритись і скласти зброю
Як настане час - перемкни канал
На виставу де ми навік з тобою.
Скільки масок ми ще змінимо?
Скільки сцен нам ще зіграти?
Може, час нарешті вирішити
Ким насправді ми хочемо стати?
Приспів
