(в дарунок художниці, майстрині авторської ляльки Зої Шишковській.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
У цих очах — світ спокою й відради,
В них сила віри, мрії, почуттів.
Там сховок слів, відмовчаних в рулади,
Бо що тут скажеш, де не треба слів?
Глибокодумно зазирають в «скрині»
Від всіх закриті під печать замків —
Не утаїш, що в них відчулось нині,
Чи вчора, а чи між прийдешніх днів.
Між сліз тканин і складочок ладо́лу
Зайшло проміння невичерпних див
І тихо сяє із висот додолу,
І те світіння — в безкінечність жнив!
Марія Дребіт (Голодрига)
30.03.2025 Португалія
