Під враженням від віршів
чудової поетеси
Журавка
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=6149
Художники не вміють пробачати...
Картини й вірші - їхнє каяття,
Не можна спогади втрачати
І гідності втрачати почуття!
Та хочу я, щоб іноді, хоч трішки,
Ми пробачали егоїзм думок,
Та не гуляла заздрість пішки
По наших душах, мов через струмок!
Я хочу, щоб ми разом, денно,
Не треба тільки галасно кричать,
Поклялись пробачать щоденно
Все те, за що не можна пробачать!
Художники не можуть не писати...
Картини й вірші - їх життя,
Коли натхнення - хочеться співати,
Злетіти в вись на крилах почуття!
Та хочу я, щоб іноді, хоч трішки,
Ми відчували біль земний,
Щоб наші думки повертали пішки
У світ дитинства ніжно-чарівний!
Я хочу, щоб ми разом, денно,
Не треба тільки пальцями махать,
Поклялися писати зленно
Про те, за що не можна пробачать!
Художники не в силах забувати...
Картини й вірші - їхні відчуття,
Лише у них можливо передати
Навколишню красу до забуття!
Та хочу я, щоб іноді, хоч трішки,
У боротьбі з щоденним злом
Ми крокували у майбутнє пішки,
Негоди розтинаючи пером!
Я хочу, щоб ми разом, денно,
Не треба тільки високо літать,
Поклялися іти крізь терни
У світ, де не потрібно пробачать!
художники приходять непомітно
з далеких зір, незвіданих світів,
тому так часто і живуть самітньо
на перехресті вітру і дощів...
в картинах їхніх оживає вічність,
і небеса живуть своїм життям...
і їх душі прикаяна космічність
до нас говорить.... може й каяттям....
Світ, де не потрібно буде пробачати - не наш, інший, а ми маємо знайти сили пробачати для того щоб звільнити душу і очистити її для життя не тільки земного...
Дякую за коментар
Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарний призив...
Правда повторення трішки зїдають гостроту сприймання... Але це нічого. Є думка!
А може так:
Не треба тільки пальцями махать,
Поклялися писати НЕ БУДЕННО
Про те, за що не можна пробачать!
Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за спробу покращити вірш...
Але, вибачте, поки що залишу так як є...
(ну, дуже вже мені так пободобається)
