ловиш повітря. ковтаючи сльози.
забуті думки і знову морози
нап*єшся безтями гіркого полину
і пустиш її одну..... не єдину....
запишиш цю думку у себе в блокноті.
засмоктує світ... ти в цьому ж болоті.
тікаєш... не знаєш... нічого не вийде.
допоки над нами купол не зійде....