Україно , моя рідна мати
Гнобили тебе усі , хто хотів
Ти йшла вперед й не хотіла здаватись
Зморена шквалом величних боїв
Ми українці й нас не здолати
Славу свою пронесем крізь віки
І всьому світу повинні сказати
Що на Вкраїні ще є козаки
Тож устань брате , скажи своє слово
Скажи своє слово , тверде як граніт
Що ти українцем є невипадково
І хай воно лине як птиці політ
Наша країна велика й простора
Де кожен повинен своє місце знайти
Усі ці ліси , моря , луки й гори
Оберігати повинен хто як не ти
Тож не кажи , що твоя хата «скраю»
Незакінчену справу до кінця доведи
Ти є частина прекрасного краю
Іншого нам не під силу знайти
