в чаші мовчання бачиш подвійне дно
в музи жебрачиш рими, пусті як світ
небо для тебе сіре важке рядно
віра для тебе - зламаний пустоцвіт_
<
посмішка звіра тягне магнітом_ ти
встрягнеш у вічність наче жарина в лід
кожне порожнє слово занапасти
аби двійник із дзеркала ночі зблід_
<
хочеш - забудеш міфологему гри
будеш відлунням крику в чужому сні
сумніви лізуть зміями з-під кори
череп твій лущать спогадів злих пісні_
<
пильно рахуєш кроки за котрий край
сніжна стерильність меж ріже як ножем
шлях твій у хащах згубиться, самурай
час з тебе взяте в надлишку зістреже_
<
в чаші мовчання бачиш подвійне дно
в музи жебрачиш рими, пусті, як світ
вікна транслюють квітня німе кіно
рештки свідомості сходять з кривих орбіт_
