Затремтіла струна на бандурі,
Листя купкою впали до низу
Бандурист всіма думками в думі,
Все життя його схоже на кризу...
Було все: і любов, і розлука,
І дитинка так схожа матір;
Жив життя своє чесно та в муках
Без сльози він його не згадає...
Він зріднився з одним тільки словом
це "свобода" його виручала;
Страждав довго, і він вірив у Бога ...
Віра в слово за неньку ставала..
Він небіжник: сліпий,дуже хворий,
Втратив сина,немає любові-
Всі покинули-знову "свобода"...
Лиш бандура дарує всі мрії ...
І всі почуття - співає з любов'ю
не держить він зла,на тих хто зрадив ...
Ідеал-бандурист не рівня з юрбою, --
"Людина" дуже низько впала ...
Затремтіла струна на бандурі,
Листя купкою впали до низу
Бандурист згадає про море,
Він так любить його ... ось так доля ...