Наснився сон:я божевільна,
Яскрава хмара між людей.
Дивакуватих тих ідей
Шукаю смак в сніжинках білих.
Смаку нема.Вони -- вода...
Ідеї ж пахнуть літом й небом,
Інакших й задарма не треба.
Я їх познищую сама.
Я мовчки нищечком пройду
І вас почути вже не зможу.
Прошепочу тихенько \"Схоже!\"...
Її брехати попрошу.
Мобільний знову у руках,
Здається,я уже залежна.
Застигла кров-любов.Безмежно.
Та тінню в різних я світах.
Залишу декілька рядків
У свій щоденник кольоровий.
Там мій сюжет.Особи й клони.
Герої повістей-зразків.
Я напишу свій 45-ий
Малий сумний безглуздий вірш -
Натхненням стане \"вітер з тиш\"...
День новий знову на стакато!
Думки змішались в голові.
А таємницю я відкрию!
Бо погляд приховать не вмію,
Бо карі очі не німі.
Та кожен з нас в душі дитина.
Як діти чисті і смішні,
Такі наївні й у житті.
...Це все не сон!Я божевільна.
10.12.10
П.С. Ілюстрація - Соломія Когут "Божевільна риба"