Перший сніг, як в нашу останню ніч
У квартирці твоїй на Подолі:
Відгортав ти волосся з пліч –
Я гадала в умі чи ти доля.
І лилися обійми в постелі,
І гадав ти, твоєю я буду,
Я ж не кину своєї пастелі –
Навела я на тебе облуду.
Перший сніг у ніч листопадову
Принесе комусь радості жменю,
Я ж малюю ніч ту і згадую,
Як ескізи продерли кишеню:
«Ти піймав мене на побрехеньці
Я художниця, а не політик,
І грошей в мене ледве на денці
Та й не люблю я зірвані квіти.
Я не маю квартири у посаг,
Я не з Києва, я з провінції,
Ну скажи ж мені врешті «Досить!»
Чого слухаєш, як відмінниця?»
Перший сніг, як в нашу останню ніч
У квартирці твоїй на Подолі:
Відгортав ти волосся з пліч,
А я знала – не ти моя доля.
