А на обличчі безтурботність
І ледь помітна радість
Вона танцює сірим містом
Вона тебе непомічає
Вона в піжамі сонця й неба
Блакить і світло навкруги
Вона несе всім щастя й щирість
І тут не буде вже біди
Рукавом вона стирає
Буденність будівель і доріг
Їй досить лиш підняти руку
Щоб спокій з неба тут приліг
І немає різниці весна це чи осінь
А може літо або зима
Йде собі по місту, ходить
Як завжди…сама
За нею линуть грози й вітер
За нею в слід дощі зі снігом
Кожен бачить те,що любить
Я ж хочу бачить лиш її
Ось зараз повз мене пролітає
Вгору й вище, аж до хмар
Вона з собою їх хапає
Тепер і з ними там гуля
та ні, не брешу я…
