Я музику люблю-я меломан,
По світу я збираю звуки,
Ось щойно вдарив барабан,
Комусь приємно,в когось муки.
Це грім у небі пролунав.
І трішечки заклало в вухах.
А дощ гітарою бринить,
Прислухайтесь, це справді так
Це він по стрісі тарабанить.
І скрипка зараз трохи плачить,
Верба задумавшись стоїть,
Від неї звук іде неначе,
Так жалісно вона скрипить.
Річки в своїм репертуарі,
Спокушують близькі їм береги,
Тихенько грають їм на арфі.
І звук ось цей лише в води.
А вітер нам на флейті грає,
Ні, не нам, далекій хмарці.
Бо він закоханий романтик.
Лиш у доща тяжке зітхання,
Постукує він дівчинці в вікно,
І грає їй мелодію кохання.
